Главная Есть вопрос? Напишите нам письмо Карта сайта

 

 

Адрес:

индекс 63734 Украина
Харьковская область, г.Купянск
пгт. Ковшаровка 1-й м/р-н
Телефоны:

(05742) 6-56-14 (директор, секретарь)
(05742) х-хх-хх (завуч, учительская)
Email:

school11@fife.ru
Пишите, звоните, приходите

НАПИСАТЬ ПИСЬМО

 
  Школа № 11 Ковшаровка

У вересні 2006 року Куп’янській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 11 Куп’янської міської ради Харківської області виповнилося 35 років. У нашому селищі це найстаріша школа, в якій за роки існування склалися свої традиції, своя аура, свій дух. В школі працює творчий педагогічний колектив, який складається із 47 вчителів. Очолює школу директор Шляхова З.В., учитель вищої категорії, учитель методист.
Колектив школи відзначається високою стійкістю. За 36 років існування нашої школи змінилося лише 3 директора. Така ж якість характерна і для заступників з навчальної та виховної роботи, з тією лише різницею, що за ці роки змінювались напрямки діяльності школи, і в зв’язку з цим освітня ділянка поповнювалась новими керівниками. За щедрість душі, за творчий талант, за серце, віддане дітям, значна частина вчителів нашої школи нагороджена почесними званнями та відзнаками:

  1. Бовтенко Людмила Павлівна – старший учитель
  2. Будьонна Вікторія Костянтинівна – учитель-методист, відмінник освіти України
  3. Глушко Любов Тимофіївна – старший учитель
  4. Друшляк Любов Петрівна – старший учитель, відмінник освіти України, її ім’я занесено до книги пошани міськво
  5. Кобзар Галина Михайлівна – старший учитель, учитель-методист
  6. Мамон Анна Павлівна – учитель- методист
  7. Наугольна Ніна Федотівна – учитель-методист, відмінник освіти України, відмінник освіти СРСР, нагороджена орденом
  8. Парадєєва Зоя Василівна – старший учитель
  9. Писаренко Галина Костянтинівна – старший учитель, учитель- методист
  10. Романенко Валентина Миколаївна – старший учитель, відмінник освіти України
  11. Рязанова Валентина Анатоліївна – відмінник освіти України
  12. Тарасенко Галина Володимирівна – відмінник освіти України
  13. Троцька Галина Олексіївна – відмінник освіти України
  14. Фомушина Олена Володимирівна – відмінник освіти України
  15. Харасік Гульфіра Хакимівна – старший учитель
  16. Шапар Євген Денисович – відмінник освіти України, його ім’я занесено на дошку пошани міськво
  17. Шляхова Зоя Володимирівна – учитель-методист, відмінник освіти України
Що таке школа?

На це запитання наші вихованці відповіли так:
  • Школа – це маленька тепличка, де вирощують ексклюзивні квіточки
  • Це друга домівка, в якій народжуються яскраві думки і розквітають дитячі таланти
  • Школа – це вчителі, наші другі мами, які видають нам путівки у доросле життя
ЗОШ № 11 – це місце, де розквітають таланти, де сприятлива атмосфера для росту кадрів. До школи прийшли молоді, здібні вчителі. Третина нашого колективу, а це 15 учителів, є випускниками нашої школи, які гідно продовжують розпочату їхніми наставниками справу.

Але в першу чергу школа – це директор – капітан корабля. І від того, який курс він обере для свого екіпажу, залежить, чи успішним буде цей довгий рейс, чи не штормитиме човен.

Куп’янська ЗОШ № 11 розпочала впровадження модульно-розвивальної системи навчання з 1998-1999 н.р. під керівництвом професора, доктора психологічних наук, директора інституту експериментальних систем освіти А.В.Фурмана, який у 1994 році запропонував нову версію модульного навчання – модульно-розвивальну систему, яка здобула міжнародне визнання.

У 1993, 1994 роках директор школи Шляхова Зоя Володимирівна перебувала на курсах, де відвідувала лекції А.В.Фурмана, в 1997 році Зоя Володимирівна прослухала курс лекцій при Державній академії керівного складу, і з лютого 1998 року в ЗОШ № 11 розпочався експеримент з впровадження МРСН. З того часу колектив ЗОШ № 11 постійно відчуває підтримку в своїй справі колишнього заступника, а зараз начальника відділу освіти Пащенко Н.С. Завдяки їй були введені додаткові дві ставки – психолога, заступника директора, а також доплата вчителям за експериментальну роботу.

Колектив Куп’янської ЗОШ № 11 був готовий до впровадження модульно-розвивальної системи навчання, бо на той час було успішно завершено експеримент з диференційованими класами та семестрово-заліковою системою. Щоб оцінити психологічну готовність педколективу до впровадження МРСН, науковим керівником А.В. Фурманом було проведено психологічне обстеження всього педагогічного колективу. Це обстеження виявило достатню готовність педколективу. Далі було проведено два семінара-тренінга і після цього почалося впровадження МРСН в шкільну практику.

В експеримент ми вирішили не залучати учнів 1-2-х класів, бо вважали це недоцільним, по-перше, тому, що вони не оцінюються. Але елементи модульно-розвивальної системи навчання вчителі починають застосовувати з першого класу, наприклад, рефлексію. В експерименті беруть участь всі вчителі-предметники, крім вчителів фізичної культури, технічної праці, музики та образотворчого мистецтва. І наша школа, одна із небагатьох, де в експерименті беруть участь вчителі обслуговуючої праці. Так, вчитель обслуговуючої праці Швидка Тетяна Григорівна почала впроваджувати модульно- розвивальну систему навчання з 1998 року, тобто з початку експерименту. За час роботи Тетяна Григорівна не тільки розробила пакет програмно-методичного забезпечення МРСН, а й спроектувала розвивальні міні-підручники за окремими темами: для 9 класу на теми "Кулінарія", "Технологія виготовлення вишитих виробів", "В’язання".

За період з 1998 по 2006 рік вчителями Куп’янської ЗОШ № 11, учасниками експериментальної роботи, розроблено : граф-схем – 408; наукових проектів - 3105; сценаріїв модульних занять – 31566; розвивальних міні-підручників – 81.

І зараз продовжується кропітка робота вчителів по впровадженню модульно-розвивальної системи навчання.

А розпочинався експеримент в 1998-1999 роках зі своїми проблемами та труднощами.

Згідно з річним планом дослідно-експериментальної роботи перед колективом ЗОШ № 11 на 1998-1999 н.р. стояла задача підготовки педагога психолога–дослідника.

Модульно-розвивальна система охопила всі ланки загальноосвітньої школи. По-перше, був уведений новий організаційно-технологічний зміст-розклад модульних занять 3х30 хв., графіки модульних занять з навчальних предметів на півріччя.

По-друге, було створено інноваційне програмно-методичне забезпечення експериментальної освітньої системи. Для впровадження технології модульно-розвивальної системи навчання в ЗОШ № 11 була розроблена система підготовки вчителя до проведення модульних занять. Підготовча діяльність вчителя щодо організації модульно-розвивального процесу передусім визначалась науковим проектуванням на двох рівнях: проектування навчальних занять повного курсу навчальної дисципліни та проектування основної ланки модульно-розвивального процесу - навчального модуля. На першому рівні проектування замість традиційного календарного планування педагоги школи розробили граф-схеми та графіки проведення модульних занять предметного курсу, які мають проспектний вигляд. На другому рівні проектна діяльність вчителів складалась з трьох етапів – структурування навчального модуля; розроблення його наукового проекту; створення сценарію розвивальної взаємодії вчителя з учнями. Якість педагогічної діяльності залежить від підготовки кожного окремого етапу.

Перший етап - структурування навчального модуля. На цьому етапі вчителі визначили всі складові навчального модуля від мети до програмованих наслідків модульно-розвивального процесу та встановлення зв’язків між ними. Другий етап – проектування. Визначені під час структурування на першому етапі складові навчального модуля на цьому етапі були наповнені вчителями школи конкретним змістом. Кінцевим продуктом проектувіання є загальна технологічна карта навчального модуля, тобто: цілі, завдання, змістові блоки знань, норм, цінностей, форми пошуково-пізнавальної педагогічної взаємодії, методи навчання, а також методи і форми контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів. Наступним етапом нашої роботи було написання сценарію. У практиці навчальний сценарій є оптимальною формою подачі основних моментів розвивальної взаємодії. Грунтом для творення сценарію нами були взяті до уваги такі психолого-педагогічні та мистецькі принципи:
  • принцип "надзавдання" – спрямований на досягнення позитивних змін у психосоціальному розвитку учасників навчального процесу
  • принцип "театрального дійства" - передбачаючий розгортання навчального процесу за композиційним планом ( зав’язка, кульмінація, розв’язка)
  • принцип "драматизму" - передбачає наявність у модульно-розвивальному процесі утруднень, інтелектуальних барьєрів, на подолання яких спрямована пошуково-пізнавальна діяльність учня
Наслідком проектної роботи вчителів школи явились граф-схеми навчальних курсів. 12 вчителів початкової школи розробили по дві граф-схеми навчальних курсів з математики, російської мови, або української мови в 2-3 класах, охорони навколишнього середовища та математики в перших класах. 22 вчителя старших класів розробили по одній граф-схемі.

Згідно з планом дослідно-експериментальної роботи була проведена внутрішньошкільна науково-методична експертиза якості граф-схем навчальних курсів, яка показала ефективність роботи предметних кафедр. Найкращі результати показала кафедра початкових класів з української мови 2-3 класи (92 бали) вчителі Парадєєва З.В., Тугумова Т.І.; кафедра російської мови та літератури (89 балів) вчитель Волік Н.М. Мінімальна кількість балів - граф-схема з іноземної мови (73 бали) вчитель Лебединська О.С. З результатами науково-методичної експертизи якості граф-схем навчальних курсів педколектив був ознайомлений на засіданні педагогічної ради. З урахуванням зауважень граф-схеми були відкоректовані. Якщо порівняти якість граф-схем за роки впровадження експерименту, то маємо таку картину:

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯКОСТІ
ГРАФ-СХЕМА НАВЧАЛЬНИХ КУРСІВ
Принципи 2002-2003 2003-2004 2004-2005 2005-2006 Тенденція
1. Логічності 19,9 19,9 20 20  
2. Занурення 19,9 19,5 19,8 19,8  
3. Осягнення 18,8 18,8 18,9 19,3 + 0,4
4. Зростання 19,3 19,5 19,5 19,5  
5. Інформаційності 18,9
19,2 19 19,3 + 0,3

Результати науково-методичної експертизи якості граф-схем навчальних курсів за період з 1999 - 2006р.р. :
  1. 1999-2000 – 80%
    + 8,2%
  2. 2000-2001 – 88,2%
    + 4,8%
  3. 2001-2002 – 93%
    + 3,7%
  4. 2002-2003 – 96,7%
    +0,6%
  5. 2003-2004 – 97,3%
  6. 2004-2005 – 97,3%
    +0,2%
  7. 2005-2006 – 97,5%
Як бачимо, результати показують стійкий приріст якості граф-схем навчальних курсів. Аналіз результатів експертизи за 2005-2006 показав, що вчителі найкраще опанували технологію принципу логічності (20 балів): якісно визначено дидуктивний розподіл навчального змісту навчальних курсів на окремі змістові блоки (теми); встановлена чітка логічна послідовність наукових компонентів. Це вказує на високий рівень володіння вчителями, учасниками експерименту нормами Державних Програм та стандартів.

Високі показники принципу занурення (19, 8 б.) вказують на творче поєднання в граф-схемах навчальних курсів вимог Програм щодо наступності в оволодінні знаннями, нормами, цінностями та зростанням складності освітнього змісту. Високі показники принципу зростання ( 19,5 б.) вказують на оптимальність розподілу учасниками експерименту навчального модуля, зважаючи на тип дидактичного модуля.

ПОЗИТИВНІ РЕЗУЛЬТАТИ


Результати показують стійкий приріст рівня якості граф-схем навчальних курсів щорічно. За період дослідно-експериментальної роботи відсоток приросту рівня якості граф-схем складає 17,5%.

Наступним етапом нашої роботи була потижнева проектно-пошукова діяльність предметних методичних об’єднань над опануванням психолого-педагогічним змістом етапів цілісного модульно-розвивального процесу. В цей період було проведено педчитання з метою первинного ознайомлення вчителів школи з психо -мистецькою технологією організацією цілісного модульно-розвивально процесу. Після опанування технології вчителі школи почали показувати відкриті модульні заняття з предметів: Пєчєніна Н.С. ( оцінно-смисловий, адаптивно-перетворюючий, системно-узагальнюючий м/м з історії); Попова Г.І. ( оцінно-смисловий м/м з української мови); Зінькова Л.В. (установчо-мотиваційний м/м з математики); Швидка Т.Г (адаптивно-перетворюючий м/м з обслуговуючої праці в 10 класі). Для вчителів міського методичного об’єднання вчителів початкових класів вчителі Тугумова Т.І. та Жукова С.О. показали модульні заняття з української мови та математики.

Всі відвідані модульні заняття розглядались за наступними параметрами:
  1. Створення психолого-педагогічного портрету класу та його використання на етапі підготовки до модульних занять
  2. Визначення вчителем психолого-дидактичних цілей та завдань навчального модуля.
  3. Відбір змісту навчання (блок знань, норм, цінностей).
  4. Оптимальний відбір форм організації занять.
  5. Визначення дидактичної структури занять відповідно до кожного етапу навчального модуля.
  6. Відбір методів прийомів та засобів модульно-розвивального навчання.
  7. Відбір адекватних етапам модульно-розвивального процесу форм пошукової активності учнів.
  8. Відбір видів, форм контролю, встановлення норм і критеріїв оцінювання результатів навчальної діяльності учнів.
  9. Разрахунок тривалості етапів навчального модуля.
  10. Створення сценарію модульно-розвивальних занять та самоаналіз підготовки до них.
Аналіз відвіданих модульних занять показав, що основна увага приділяється середнім учням, в той час як сильні діти працюють на репродуктивному рівні. Невеликий відсоток вчителів тяжіє до вербального методу навчання замість проблемно-діалагічного з двох причин: по-перше – страх згаяти час на уроці; по–друге – страх неправильних відповідей учнів. З цього можна зробити висновок, що в учнів цієї групи вчителів не розвивався пізнавальний інтерес та самостійність на модульних заняттях. Аналіз показав, що ще не всі вчителі здатні до діалогічної взаємодії організації розвивального навчання. Кщо порівняти якість модульних занять за роки впровадження експерименту, то маємо таку картину.

Показники ефективності модульних занять за період 2000-2006 н.р.
  1. 2000-2001 – 60%
    +4%
  2. 2001-2002 – 64%
    +5,3%
  3. 2002-2003 – 69,3%
    +3,7%
  4. 2003-2004 – 73%
    +0,5%
  5. 2004-2005 – 73,5%
  6. 2005-2006 – 73,5%
За період дослідно-експериментальної роботи відбувається приріст ефективності модульних занять. Це свідчить про підвищення майстерності вчителів щодо оволодіння ними технологією модульно-розвивального навчання.

Наступним етапом нашої дослідно-експериментальної роботи стало створення авторських зразків наукових проектів та їх вдосконалення під час роботи методичних об’єднань та семінару-практикуму з МРСН. Треба відзначити наукові проекти вчителів початкових класів та вчителів Будьонної В.К., Банної Н.О. та Сєргєєвої І.П., Волік Н.Н., Павлової В.І., Попової Г.І.

З метою ознайомлення з інноваційними технологіями освіти в квітні 1999 року на базі ЗОШ № 11 був проведений семінар директорів м.Куп’янська з метою ознайомлення з інноваційними технологіями освіти. На високому рівні були оцінені модульні заняття вчителів: Попової Г.І., Глушко Л.Т., Довгань Л.І., Романенко В.М., Сєргєєвої І.П., Зінькової Л.В., Банної Н.О.

Наступним завданням дослідно-експериментальної роботи була розробка матриць соціально-культурного змісту навчальних модулів. Треба відзначити матриці вчителів Ігнатової Л.П., Будьонної В.К., Ущаповської В.Є., Парадєєвої З.В., Сєргєєвої І.П.

Аналіз роботи за рік показав:
  1. Педколектив ЗОШ № 11 в цілому опанував технологію модульно-розвивальної системи навчання. Головне завдання першого етапу фундаментального експерименту – істотно підняти рівень психолого-педагогічної грамотності вчителів експериментальної школи як основних виконавців наукового проекту виконано. Вчителі оволоділи проектно-конструкторською і мистецькою діяльністю, що позитивно вплило на якість підготовки до модульних занять, а отже на фахову компетентність.
  2. 1998-1999 н.р. показав, що діти класів підвищеної індивідуальної уваги не взмозі працювати продуктивно на дослідницькому та творчому рівнях. Ввважаємо недоцільним впровадження МРСН в класах П І У.
  3. Приділяти велику увагу обдарованим дітям, застосовуючи диференціацію та індивідуалізацію, що сприятиме розвитку їх пізнавального інтересу до предмету.
Що ж змінилося за 8 років дослідно-експериментальної роботи?

Головним напрямком науково-методичної роботи є впровадження в навчально-виховний процес технології модульно-розвивального навчання.

Педагогічний колектив успішно пройшов 4 етапи дослідно-експериментальної роботи:
  • Діагностико-концептуальний: 1998-1999
  • Організаційно-прогнозуючий 1999-2001
  • Формуючий етап: 2001-2004
  • Пізнавально-суб’єктний: 2004-2006
Зараз згідно контракту на участь у виконанні суспільно-дослідницької програми наукової школи професора А.В.Фурмана педагогічний колектив Куп’янської ЗОШ № 11 знаходиться на нормативно-особистісному етапі (2006-2007).

Дослідно-експериментальна робота в школі налагоджена добре, про що свідчить Посвідчення Інституту експериментальних систем освіти, видане педагогічному колективу про те, що у 2004-2005 роках він виконав завдання пізнавально-суб’єктного етапу суспільно-дослідницької програми наукової школи професора А.В.Фурмана і в 2006-2007 роках є Колективним науковим співробітником інституту ЕСО, проводить на другому етапі фундаментального експерименту дослідницько-пошукову роботу за темою: "Психомистецькі технології модульно-розвивальної взаємодії: теорія і практика ефективного використання міні-підручників в навчальному процесі". Щорічно вчителі працюють над певною методичною проблемою:

2003-2004 "Впровадження модульно-розвивальної системи навчання як чинника особистісно орієнтованої системи навчання".

2004-2005 "Впровадження модульно-розвивальної системи навчання як чинника особистісно орієнтованої системи навчання".

2005-2006 "Психомистецькі технології розвивальної взаємодії. Теорія і практика розвивального міні-підручника. Застосування інтерактивних методів навчання на уроках та модульних заняттях".

2006-2007 "Психомистецькі технології модульно-розвивальної взаємодії: теорія і практика ефективного використання міні-підручників у навчальному процесі. Розвиток дивергентного мислення учнів".

З метою реалізації завдань дослідно-експериментальної роботи педколектив школи було продіагностовано на рівень психолого-педагогічної компетенції. В результаті учасники експериментальної роботи були диференційовані на три творчі групи: "А", "Б", "В". Це зручно для нашої роботи, бо ці групи мобільні, тобто якщо вчитель підвищив свій методичний рівень, він переходить до наступної групи.

Творча група "А" – "Школа становлення молодого вчителя".

До цієї групи належать вчителі, які працюють за технологією МРСН 1-3 роки і мають другу кваліфікаційну категорію, або які тільки прийшли працювати в нашу школу: Канцедал С.М., Гончарова О.М., Головінова Е.В., Бітюцька О.Л., Пихова О.В., Літвін С.Ю., Малєванчик Т.К.

Творча група "Б" – "Школа удосконалення педагогічної майстерності".

До цієї групи належать вчителі, які мають переважно першу кваліфікаційну категорію і працюють за технологією МРСН більше трьох років: Жадановська Л.В., Остроушко Ю.В., Кривошлик Л.М., Жукова С.О., Глушко Т.Л., Швидка Т.Г., Власюк Л.М., Лебединська О.С., Дзюба Л.П., Буторіна О.Г., Лаптєва Н.І., Личова О.В., Голіба З.В., Коваленко О.Б., Ільєнко О.М., Мартовицька О.М., Павлова В.І.

Творча група "В" – "Школа вищої педагогічної майстерності".

До цієї групи належать вчителі, які мають переважно вищу кваліфікаційну категорію: Шляхова З.В., Будьонна В.К., Сєргєєва І.П., Романенко В.М., Петрова Н.П., Бовтенко Л.П., Попова Г.І., Довгань Л.І., Парфьонова З.В., Глушко Л.Т.

Робота творчих груп відбувалась за наступним алгоритмом:
  • теоретичний блок
  • практичний блок
На теоретичних заняттях творчих груп розглянуто питання загально дидактичні, теорії та технології МРН, теорії та методики особистісно орієнтованого навчання.

За роки дослідно-експериментальної роботи членами творчих груп розроблено:
  1. 8 технологічних карт етапів цілісного модульно-розвивального процесу.
  2. Категорійна наступність навчальних курсів.
  3. Складові підготовки вчителя до модульних занять.
  4. Алгоритм проведення мозкового штурму, асоціативного гронування.
  5. Методичні збірки по предметних циклах.
  6. Розвивальні міні-підручники.
  7. Граф-схеми навчальних курсів, наукові проекти, сценарії модульних занять.
Така організація теоретичної підготовки учасників експерименту сутнісно вплинула на практичну діяльність з організації навчально-виховного процесу. Аналіз ходу модульних занять показав, що всі вчителі з-х груп розвивають творчий потенціал учнів, формують досвід творчої діяльності та творчого засвоєння знань за допомогою активних методів навчання.

Для реалізації мети та психолого-педагогічних задач модульного заняття учасники дослідно-експериментальної роботи використовують комбінацію декількох методів навчання:
  • словесно – наочний
  • проблемно – діалогічний
  • частково-пошуковий
  • навчальний, демонстраційний експеримент
  • метод мозкового штурму
  • евристична бесіда
  • метод проектів
  • асоціативне гронування
  • метод "сенкан"
Впровадження МРСН дозволяє значно підвищити науково-методичний рівень кожного учасника експериментальної роботи. Вся дослідно-експериментальна робота відбувається у формі внутрішкільного семінару-практикуму. Учасники дослідно-експериментальної роботи теоретично опрацювали принципи проектування розвивального міні-підручника. Розробляти листи міні-підручника педагоги почали через два роки після започаткування експерименту, а останні два роки працюють над створенням розвивальних міні-підручників за окремо взятими темами. Так :
  1. Вчителем біології В.М.Романенко створено міні-підручник для 8-го класу на тему: "Дихання"
  2. Вчителем хімії Сєргєєвою І. П. міні-підручник для 9-го класу на тему: " Хімічний зв’язок. Будова речовини"
  3. Вчителем російської мови і літератури Павловою В.І. створено міні-підручник для 10-го класу із зарубіжної літератури на тему "Л.М.Толстой "Війна і мир"
  4. Вчителем української мови та літератури Поповою Г.І.- з української мови для 7 класу на тему: "Дієприслівник"
  5. Учителем української мови та літератури Лаптєвою Н.І. з української мови для 6-го класу на тему: "Сполучник"
  6. Учителем української мови та літератури Петровою Н.П. - для 5-го класу на тему: "Лексика"
  7. Учителем математики Жадановською Л.В. – для 8-го класу з алгебри на тему: "Функції"
  8. Вчителем математики та інформатики Буторіною О.Г. – з математики для 6-го класу на тему: "Положительные и отрицательные числа"
  9. Вчителем математики Власюк Л.М. – з математики для 7-го класу на тему: "Суміжні і вертикальні кути"
  10. Вчителем початкових класів Дзюбою Л.П. з російської мови для 4-го класу на тему :"Изменение имён существительных по падежам"
  11. Вчителем початкових класів Остроушко Ю.В. з української мови для 4-го класу на тему: "Займенник"
  12. Вчителем початкових класів Жуковою С.О. з української мови для 3-го класу на тему: "Прикметник"
  13. Вчителем початкових класів Кривошлик Л.М. з російської мови для 3-го класу на тему: "Прикметник"
  14. Вчителем історії та правознавства Личовою О.В. з всесвітньої історії на тему: "Світ на порозі середньовіччя"
  15. Вчителем історії Мартовицькою О.М. з всесвітньої історії для 6-го класу на тему: "Первісне суспільство"
  16. Вчителем історії Ільєнко О.М. для 7 класу до оцінно-смислових міні-модулів курсу всесвітньої сіторії
  17. Вчителем іноземної мови Лебединською О.С. з англійської мови для 7-го класу на тему: "Пори року"
  18. Вчителем іноземної мови Літвін С.Ю. з англійської мови для 10-го класу на тему: "Магазин, покупки, їжа"
  19. Вчителем іноземної мови Пиховою О.В. з англійської мови для 9-го класу на тему: "Вибір професії, плани на майбутнє"
  20. Вчителем обслуговуючої праці Швидкою Т.Г. для 9-го класу на тему: "Кулінарія"
Наші вчителі виявляють творчий підхід до створення РМП. Так, коли ще педколектив працював над створенням аркушів міні-підручників, вчителем біології В.М.Романенко створено аркуш міні-підручника для 6-го класу до системно-узагальнюючого міні-модуля на тему: "Царство Рослини. Клітинна будова живих організмів", який було надруковано видавництвом "Шкільний світ" у газеті "Біологія" № 50 за 2000 рік; вчителем хімії Сєргєєвою І. П. міні-підручник для 8-го класу на тему: "Складні речовини. Основи", який було надруковано видавництвом "Шкільний світ" у газеті "Хімія"; вчителем математики та інформатики Буторіною О.Г. – з геометрії до системно-узагальнюючого міні-модуля для 7-го класу на тему: "Сума кутів трикутника". Ця робота посіла ІІІ місце у 2001 році на ярмарку педагогічних ідей та технологій. Також міні-підручник з математики для 5-го класу на тему "Десяткові дроби", що посів ІІ місце у 2002 році на ярмарку педідей та технологій.

Узагальнюючи перспективний передовий досвід, учителі нашої школи, як правило, обирають для узагальнення теми для МРСН:
  • Сєргєєва І.П. досвід за темою: " Програмно-методичне забезпечення модульно-розвивальної системи навчання"
  • Тугумова Т.І. – “Викладання на І ст. Навчання за інноваційною технологією – модульно-розвивальне навчання”
  • Бовтенко Л.П. – "Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках та модульних заняттях шляхом застосування елементів технології МРСН"
  • Будьонна В.К. – "Модульно-розвивальне навчання як засіб підвищення пізнавальної активності учнів на заняттях з фізики"
  • Романенко В.М. – "Використання технології МРСН в курсі біології"
  • Дзюба Л.П. – "Теорія і практика ефективного використання міні-підручників в навчальному процесі"
На конкурсі "Учитель року" вчителі Куп’янської ЗОШ І-ІІІ ст. № 11: Сєргєєва І.П., Дзюба Л.П., Швидка Т.Г. проводили відкриті заняття за технологією МРСН, використовуючи міні-підручники або сторінки міні-підручників.

Перебуваючи на курсах підвищення кваліфікації, педагоги ЗОШ №11 обирають для курсових робіт теми, які стосуються МРСН. Проводячи міські семінари для вчителів різних дисциплін, адміністрація школи презентує досвід роботи за МРСН. Наприклад, для семінару молодих спеціалістів шкіл міста адміністрація школи обрала тему: “Впровадження модульно-розвивальної системи навчання як чинника особистісної системи навчання”. На семінарі були присуині молоді спеціалісти загальноосвітніх закладів міста, заступник начальника міського відділу освіти Шовкопляс Т.В. та завідуюча центром практичної психології та соціальної роботи Мороз Н.Г., а також журналіст газети "Вісник Куп’янщини" Чайковський П.М.

Підводячи підсумки семінару, молоді спеціалісти висловили слова подяки, в їхніх очах світилось здивування і захоплення. І зараз в Куп’янській ЗОШ І-ІІІ ст. №11 продовжується робота по впровадженню МРСН .